Меню

Wikipedia

Результаты поиска

Моє педагогічне есе

Есе: Професія учитель
Починаючи з самого дитинства я не зупинялась мріяти, що одного дня я зможу стати вчителем… Тримаючи в руках товстий шкіряний зошит та з деякою скромністю поправляючи витончену чорну спідницю, я обережно увійшла до класу. Велика, світла аудиторія була пронизана строгістю та невичерпним бажанням вчитися. Невеличкі дерев’яні парти дуже охайно вишикувались в ряд, а переді мною, ніби одна яскрава зірочка, засяяли   проникливі, дитячі очі. Подивившись на мене з деякою уважністю та цікавістю, учні не відразу зрозуміли, що я вчитель, але тільки-но я промовила такі знайомі та звичні для них слова: «Доброго дня, діти», - вони одразу, як один зі мною привіталися.
Озирнувшись довкола, я оглянула кожний куточок просторої аудиторії, вона дихала неймовірною вишуканістю та витонченістю, але порівняно з ласкавими, сонячними усмішками дітей, вона була ніби маленька краплинка, у глибокому, вируючому морі надій та дитячих сподівань.
Не встигла я підійти до вчительського столу, як до мене підійшла одна з учениць  - Марійка. ЇЇ маленька, червона спідничка, так і кружляла навколо її тоненьких, струнких ніжок, а грайливі, чорні косички дуже потішно вляглися на дитячих плечиках.
-                     Альоно Михайлівно, Ви приготували нам щось цікаве?  - оченята дівчинки заблищали, ніби маленькі зіроньки в широких просторах, далекого нічного неба. На хвилинку до них  зазирнувши, я побачила жагуче бажання до навчання та неймовірну надію, що саме я зможу дати їй те, що вона так бажає знати.
На хвилинку замислившись, я уявила те велике та чисте дитяче серце, яке ще сповнене наївними, але такими правильними думками, яке чекає саме на того, хто зможе спрямувати цю неймовірну, первину чистоту до справжнього добра та справедливості. Тоді я зрозуміла, що ця людина повинна бути справжнім, щирим вчителем, - вчителем від Бога.
Ще раз поглянувши на Марійку, я вмить усвідомила, що моє щире серце обов’язково тужитиме, якщо поруч не буде цих сонячних усмішок та проникливих  дитячих оченят. Я не знаю, чи є я тим самим справжнім, щирим вчителем, але я впевнена в одному, що я обов’язково намагатимусь ним стати. Я дуже вдячна Богу за те, що вибрала саме цю таку важливу та необхідну кожному з нас професію.

Комментариев нет:

Отправить комментарий