В кінці 50-х - в 60-і рр. XX століття в
Мелітополі велося бурхливе житлове будівництво. Разом з новими
п'ятиповерхівками за ініціативою територіальних парторганізацій і міськкому
Комуністичної партії в житлових мікрорайонах почали відкриватися кімнати для
школярів - піонерські форпости, що в перекладі з німецького позначає передовий
пост.
Перший форпост був відкритий в серпні 1962
року по пр. Б.Хмельницького, 50 при домоуправлінні № 1 в підвальному приміщенні
колишньої котельної. Пізніше йому дали назву «Факел». Через рік відкрився
форпост по . Б.Хмельницького, 63. Ще через рік - форпост по вул. Шмідта. Потім
протягом 30 років форпости відкривалися при Жеках в кожному новому кварталі в
різних районах міста.
На півдні України, а саме у місті
Мелітополі було немало прикладів, які свідчать про те, що громадськість
турбувалася, щоб дозвілля дітей проходило корисно та цікаво.
У 1962 році домоуправління спільно з
членами домового комітету організовує дитячу кімнату. Мешканці
зібрали необхідні кошти, придбали за них обладнання та створили бібліотеку
власними зусиллями. При цій дитячій кімнаті працювало багато гуртків, читались
лекції та проводились бесіди.
Вся робота велась на громадських началах.
Завідувала кімнатою член партії тов.. Бабенко. При цій кімнаті
діяли наступні гуртки:
· авіа моделювання - керівник, полковник у відставці С. Фефелов;
· автомодельний – керівник, тов..Церіх;
· гурток фото та юні ракетники – керівник, полковник у відставці, Т.
Бабенко.;
· ляльковий театр – керівник, учениця шостого класу, Мостова;
· юні скульптори – Т.Руденко;
· бібліотека – керівник, Л. Дюжаєва.
Згодом було створено дитячі
комітети. При них працювали секції по охороні зелених насаджень, санітарна та
учбова частина. В цих будинках та частинах завжди був зразковий порядок, діти
були зайняті цікавими справами. Діти охоче збиралися на майданчиках, читали та
грали. Велику турботу про них проявляла голова домового комітету тов.. Гузенко.
Ця робота проводилась поступово, не можна було одночасно охопити всі частини міста,
тому нажаль на багатьох подвір’ях діти були залишені напризволяще, пустували,
займалися некорисними справами. На багатьох вулицях можна було навіть помітити,
що хлопчаки грають на гроші, є учасниками багатьох порушень. Однією з причин
цього була відсутність спортивних майданчиків та дитячих кімнат в тих
районах.
У 1974 році форпости були перейменовані в
дитячо-юнацькі клуби (ДЮК), а маленькі форпости, стали називатися кімнатами
школяра. Кожен клуб мав свою назву - «Ровесник», «Шукачі», «Самоделка»,
«Дзержінец», «Буревісник», «Вогник», «Антей», «Прометей», «Олімпія», «Юність»,
«Червона гвоздика», «Давид», «Геркулес», «Гвоздічка», «Молодіжний», «Факел».
Головна мета створення форпостів - організація змістовного дозвілля дітей і
підлітків за місцем проживання, залучення їх в заняття спортом, технічним
моделюванням, прикладною творчістю.
У це важко повірити, але перші декілька
років у форпостах працювали безкоштовно .
Першими працівниками форпостів були
Співачевськая Н. І, Арабаджи М.І., Ванчина Л.В., Зеленая В.І., Осипова Т.Д.,
Дюдюн Л. І., Фефелов С.В., Бабенко А.І., Бабенко Т.І.
У 1968 році утворилося міське житлове
управління. Перший його начальник Степанов Іван Семенович працював на цьому
посаді з 1968 по 1984 рік. Він приділяв велику увагу форпостам. Виділялися
значні кошти на придбання спортінвентаря і підручних матеріалів для роботи
технічних кружків.
У 1969 році з'явилася посада інструктора з
фізкультури і спорту. Першим інструктором був Мурашок Володимир Іванович. З
1971 по 1979 роки старшим інструктором працював Тельманов Геннадій Якович,
потім Пузанова Тамара Сергіївна На початку 70 років у форпостах з'явилися
посади педагогів-вихователів, які пізніше стали називатися
педагогами-організаторами. Координував роботу всіх форпостів вже старший
педагог-організатор. Велика увага роботі з дітьми за місцем проживання
приділялася з боку міськкому партії, а також обласного житловий - комунального
управління.
Вихованці клубів брали участь в змаганнях
по волейболу, баскетболу, шашкам, шахам, по футболу на приз клубу «Шкіряний
м'яч». Зимою спортмайданчики заливали водою, і юні хокеїсти змагалися за приз
клубу «Золота шайба». У кожному клубі було по два комплекти спортивного одягу,
для команд двох вікових груп. Були придбані костюми і спортінвентар навіть для
хокейної команди, яка брала участь в обласних змаганнях.
У багатьох дворах були агитплощадки зі
сценою і лавками, на яких для жителів читалися лекції, проводилися зустрічі з
ветеранами війни, а вихованці клубів давали концерти. У 80-і роки для підлітків
щорік проводилися спартакіади «Юність», а для працівників Жеків спартакіади
«Здоров'я».
Тож, необхідно зазначити, що на той час
була розроблена певна структурна одиниця дозвіллєвих організацій для
учнівської молоді:
· клуби за місцем проживання;
· спортивні майданчики;
· дитячі кімнати;
· дитячі комітети;
· клуби, що створювались при кожній загальноосвітній школі;
· палаци культури.
Кожен
з клубів за місцем проживання мав свою унікальну та захоплюючу історію.
Розглядаючи клуби за місцем
проживання виділялись наступні:
· «Червона гвоздика» - Дитячий клуб «Червона гвоздика» було створено у 1983
році, за участю педагога-організатора Кілібарової Л.Г., яка очолила
усю культурно масову діяльність тодішнього форпосту. За її участю було створено
наступні гуртки:
1) випалювання;
2) випилювання;
3) купольний театр;
4) бібліотечний гурток.
Цей клуб був дійсно яскравим та працьовитим, діти з
великим бажанням та гордістю йшли на заняття. Разом з дітьми працювали
пенсіонери та ветерани війни, яки вкладали велику частку у виховання
недосвідченої учнівської молоді;
·
«Буревесник» - Дитячий клуб «Буревісник»
було створено у 1970 році. Метою цього клубу було відволікти дітей від
вулиці та залучити їх до корисної справи, залучити до спортивних та технічних
гуртків. Біля клубу було влаштовано спортивний та агітаційний майданчик, де
жителі організовували концерти, крутили кіно стрічки та читали лекції.
Клуб «Буревісник» у 70- ті роки був єдиним культурним центром цього району,
тому як не було ще музичних шкіл та спортивних комплексів. У клубі завжди було
повно дітей. Першими педагогами клубу були Тельманов Г.Я. та
Пузанова Т.С.
При клубі діяли наступні гуртки:
· вишивання;
· секція футболу;
· настільний теніс;
· авіа моделювання.;
· «Факел» - Клуб було створено у
80 – ті роки. Перші педагоги – організатори Ярова Д.М. та Тихонюк Л.А.
При клубі влаштовувались танцювальні вечори та свята мікрорайонна. ;
· «Молодіжний» - Робота клубу
розпочалась у 1980 році. При територіальній партійній організації № 4
створюється суспільна організація «Рада громадськості», куди входять
представники від квартальних комітетів «Червоної горки», товариського суду,
громадської інспекції за справами неповнолітніх та координаційної ради ЗОШ №
12. Зусиллями директору клубу Гурьєвої В.А. створюється клуб
«Молодіжний». В клубі діяли такі гуртки:
-
прикладне мистецтво;
-
драматичний гурток;
· «Юність» - Клуб розпочав свою роботу у 1988
році. Перші педагоги – організатори – Шипер Е.Х. та Зафириу А.М. при клубі було
створено наступні гуртки:
-
аерокосмічного моделювання;
-
секція туризму;
-
секція футболу;
-
ДПІ;
-
танцювальний гурток;
-
фотогурток;
-
м’якої іграшки ;
-
крою та пошиву;
-
аеробіки;
-
тренажерна зала;
-
дизайн;
-
вокальний гурток;
-
настільний теніс;
-
шахмати;
-
гра на баяні.
У 2000 році педагог – організатор - Тарасенко Е.А.
· «Антей» - Клуб юних техніків «Антей»
починає свою діяльність з 1976 року. При клубі діяла велика кількість
різноманітних гуртків, як технічних так і спортивних. Яскравими прикладами були
гуртки начального технічного моделювання, судномоделювання, радіооператорів,
радіо конструювання та інші.
Необхідно відзначити той факт, що у період
починаючи з 60 років йде активна робота по створенню клубів за місцем
проживання, де учнівська молодь після занять у школах може корисно
організовувати свій час не потрапляючи у асоціальні ситуації та не порушуючи
суспільного порідку.
Велику підтримку клубам подавали тодішні
начальники міського жилого об’єднання Зелікман Зиновій Григорович, а у
важкі 90-і роки Тігимбаєв Василь Миколайович. Великий внесок у розвиток клубів
за місцем проживання внесли Крівохвост Т.С., Белова Т.Я., які працюють понад 30
років, а так само Ярова Діна Михайлівна, Данченко Валентина Андріївна і багато
інших.
Не можна залиши без уваги клуби, що
створювались при загальноосвітніх школах. Яскравим прикладом може
слугувати клуб « червоних слідопитів та тимурівців». Цей клуб існував у
період від 1985 року.
Головною метою цього клубу було патріотичне
виховання учнівської молоді та головних моральних якостей особистості.
Головна робота, що проводилася у цьому
клубі, було листування з ветеранами Великої Вітчизняної Війни та безпосередня
допомога у хатньому домогосподарстві тим ветеранам, які вже не могли самі
поратись з цією роботою. Ця організація займалася також ї пошуковою діяльністю,
розшукуючи ветеранів та людей, що безслідно зникли під час страшної війни.
Найактивніші учасники цього клубу ставали онуками тих дивізій, які були
закріплені при цьому клубі, однією з яких буда 347 стрілкова дивізія.
У цей період діти могли не тільки розвивати
свої природні таланти та здібності, але і виховуватись у таких важливих
напрямках, як патріотичне та моральне виховання, дійсно виконуючи суспільно –
корисні справи.
Необхідно також звернути свою пильну увагу
на те, що у період з 1990 року зростає чисельність молоді, що залучена
до злочинності. Тому з метою покращення роботи з підлітками за місцем
проживання Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради народних депутатів
виносить рішення від 19.07.90 року № 139, про створення міського дозвіллєвого
об’єднання клубів за місцем проживання при гороно.
В 1990 році вирішенням сесії
Мелітопольської міської ради клуби були виведені із складу ЖЕКов і створено
об'єднання клубів, яке називалося дозвіллєве об'єднання клубів за місцем
проживання. У 2001 році перейменовано в Центр дитячої і юнацької творчості
Мелітопольської міської ради Запорізької області. Зараз в Мелітополі плідно
працює на благо жителів Центр дитячої і юнацької творчості, який організовує
роботу 9 клубів за місцем проживання. З них 2 спортивних клубу («Геркулес» -
авіамістечко, «Флекс» на вул. Леніна, 137), останні 7 клубів комплексні. У 86
гуртках займається 1180 дітей різними видами діяльності - спортом,
декоративно-прикладною творчістю, художньою самодіяльністю. 75% гуртків
безкоштовні. Це означає, що кожне дитя, незалежно від матеріального достатку,
може займатися улюбленою справою, реалізувати свої здібності.
Центр дитячої і юнацької творчості вносить
свій посильний вклад в духовний розвиток міста шляхом участі в багатьох міських
заходах, а також клубних і міжклубних заходах, які проходять у зв'язку зі
всілякими святами.
Також творчі колективи дають багато
концертів в парку ім. Горького, в Будинку офіцерів, в Палаці культури ім.
Шевченка, в жіночій колонії, в клубах, беруть участь в міських і всеукраїнських
конкурсах дитячих малюнків. ЦДЮТ приділяє велику увагу розвитку і пропаганді
занять фізкультурою і спортом.
На базі ЦЦЮТ з 2005 року на громадських засадах
успішно функціонує міський центр «Спорт для всіх», який організовує спортивно-
оздоровчу роботу за місцем проживання. Його робота визнана однією з кращих в
області.
Постійно проводиться виховна робота після
профілактики правопорушень, пропаганди здорового способу життя, виховання
патріотизму і високої моральності.
Комментариев нет:
Отправить комментарий